Ти мій вранішній ковток запашної кави, моя енергія на цілісінький день. Запали! Ну, давай-давай, не соромся, ми на цій планеті будемо самі!   Наші цілі придумали батьки. Ми це вкотре пройдемо: години втікають крізь прочинене вікно, а ти не соромся, давай запали, запали цей вечір. Ти і я...

Я не просто небо, ти не просто хмари. Холодний дощ дуже довго чекали. Обіцяють через три дні. Всі календарі я вже знаю напам’ять, перевтілення душі щораз виринають. Розмовляють тіні твої…   А вві сні Твоєму сні Обійму Тебе І буду цілувати ніжно-ніжно   Ти знаєш, чорнило з паперу...

Коли остання мрія відлетить, полине - цей світ стане сірий-сірий. Я одягну великі бутафорські білі крила, буду ними махати, казати людям що вітер віє. В той час вже ніхто не віритиме у чудеса, і в дзеркалі не роздивлятиметься свої очі, з водоспадів падатиме звичайнісінька вода, а в...

Мене тримають ланци, такі металеві... В кожного вони свої, лише тут, та не в небі. Мене тримає тюрма, кажуть із цегли, її не бачу, але несу ще один блок, і на сьогодні вже досить. Велика стіна... Мене тримає пошук свободи, проте шукаю із такими як я: зав’яжу очі, закрию вуха, а дотик залишу. Мені...